понеділок, 30 серпня 2010 р.

перша листівка та історія кохання

     Літо 2005 року. Дитячий денний табір в селі Бронники. Неподалік від Рівного. Там жили мої дідусь і бабуся (мамині батьки). Мене запросили в цей табір вожатою, нагородили мене групою маленьких хлопців по 5 - 6 рочків. Табір проходив весело. Мене трішки тягло до всього,  що робиться своїми руками. Так як там був час похендмейдити з дітьми.
     За день до початку табору, відпочиваючи в центрі міста Рівного, ми обмінялися поглядами. Я і мій майбутній чоловік. Того тоді ще ми не знали обоє. Погляд "завис". З’явилися думки. Це він... Серце забилося частіше... Всю малину перебили дівчата, мої 2 сестри. Мовляв ходімо, вже пізно.
А я йшла і все думала. Думала про нього. Потім сон. Ранок. Ми вже на дачі. Тиждень пролетів. Я вже от-от забуду того, хто, здавалося, був усім для мене тоді.
     І тут йду я по коридору з коробкою, в якій було все необхідне для "вожатого". Крізь сонячні промені, які пробивалися через вхідні двері, проглядується обличчя того, від якого серце в п’ятках опинилось. Ніс він тяжезну колонку на оберемку (для закриття денного табору. Опинився він там по банальному збігу обставин. Комусь не вийшло і попросили його). І тут я на зустріч. Відразу закоханий рум’янець на щоках. Як в старих фільмах. По дорозі за іншою колонкою, перестріває мене цей молодий чоловік, якого я на той момент називала "горобець". І каже: "Дєвушка, а можна ваш телефончик?" "Звичайно, так", - промовила я.    
     Пізніше на крилах закоханості, від того щастя зробила першу листівку в житті. Не рахую вже тої, що в 3 класі школи мамі на 8 березня робила.=) Передавала я декілька листівок, до кожної "прилагався" якійсь сочок і дитяче печиво. 
     Зараз я так би хотіла побачити ті свої перші витвори мистецтва, але нажаль вони потрапили в смітник при виясненні стосунків між 2 донжуанами. Один з яких видавав бажане за дійсне. А мій коханий горобчик вирішив не псувати собі життя і жбурнув ту красу в смітник. Як то кажуть, треба все перевірити, перед тим як ... вірити. 
Отже закохалися ми 30 липня 2005 року. Відтоді мене і понесло на листівки =)

3 коментарі:

  1. Так романтично... Значить, цього літа вже 5 років виповнилося? І вашому знайомству, і листівкам :)

    ВідповістиВидалити
  2. Запрошуємо вас бути автором колективного блогу.
    Відправляйте будь-ласка заявку на нашу адресу. Умови участі тут http://art-auction-ua.blogspot.com/p/blog-page.html

    ВідповістиВидалити